Українські водії потерпають від зростання цін на бензин, дизпальне та автогаз.
Протягом шести тижнів до ціни літра пального додалося від 1,5 гривні до понад 3. Тепер цінники на заправках рясніють цифрами, більшими за 30. Утім, причин очікувати, що ціни на пальне впадуть, практично немає. Експерти припускають, що бензин, дизпальне та автогаз в Україні дорожчатимуть і надалі.
Пальне в Україні: бензин, дизпальне та автомобільний газ – дорожчають із двох причин. Це зростання світових цін на нафту та нестабільність української гривні. На цьому сходяться експерти, опитані Радіо Свобода.
Нафта марки Brent протягом двох місяців подорожчала майже на 15 відсотків, із 72 доларів США за барель до 85, нагадує директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн. Україна як імпортер нафтопродуктів не могла уникнути стрибка цін на пальне, зауважує експерт.
Крім того, за його словами, серпневий стрибок курсу гривні до долара додав до ціни літра бензину близько півтори гривні. А через невпевненість трейдерів у гривні після стабілізації курсу зниження цін на пальне не відбулося.
«Щодо перспектив, то наразі потенціал зростання вичерпаний. Уже відбулася синхронізація з новими світовими ціновими рівнями. Далі будемо дивитися, куди рухатиметься нафта. Нині нафта в один день дорожчає, наступного дешевшає. Є нестабільність. Великі світові нафтотрейдери та уряди країн, що видобувають нафту, вже починають розмови про те, що може бути 100 доларів за барель уже до кінця року, через санкції США щодо Ірану. Якщо буде 100 доларів за барель, як вони кажуть, то тоді ціна буде близько 38 гривень за літр 95-го бензину, десь 36 – дизпальне. Але будемо сподіватися, що США пом’якшать свою позицію щодо Ірану і до таких цін не дійде, бо до таких цін ніхто не готовий», – каже Радіо Свобода Сергій Куюн.
Спекулятивна складова
Водночас до об’єктивних ринкових причин подорожчання пального в Україні може додаватися і спекулятивний фактор. Трейдери, розуміючи тенденцію до підвищення вартості продукту, можуть її надмірно завищувати заради додаткових прибутків.
Таку можливість не варто відкидати через високий ступінь монополізації ринку природних вуглеводів в Україні, зауважує голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко. Що ж до ситуації на світовому ринку, зазначає експерт, то нафта подорожчала через санкції США проти Ірану та нездатність Росії збільшити видобуток природних вуглеводів.
«Це щось на зразок бульки, які були у 2008 і у 2014 роках, які просто луснули. Судячи з того, що відбувається на біржі, це може статися дуже швидко. Такі ціни, як зараз – це надприбутки. Тобто десь 50 доларів за барель нафти марки Brent – це та ціна, що задовольнила б практично всіх видобувачів нафти. Якщо цього не відбудеться, то зараз збільшуються обсяги видобутку у країнах, які не взяли участі у домовленостях про обмеження. Сполучені Штати планують вийти на 13–14 мільйонів барелів на день і обійти Саудівську Аравію, можливо, протягом півроку. Росія ж пішла на обмеження видобутку, бо родовища Західного Сибіру вкрай зношені, розвиток планувався за рахунок заполярного шельфу, а технологій для цього у росіян немає. Через санкції, під які потрапила Росія, ці технології їм не дають. Тобто вони не могли працювати на збільшення», – зазначає Сергій Дяченко.
Чого чекати?
Зменшення цінників на українських заправках в Україні в осяжному майбутньому експерти не очікують. Попри всі події і коливання на світовому ринку вуглеводів, внутрішні українські чинники тиснутимуть на ціну пального, припускає голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик.
«Курс долара хоч і коливається, але потихеньку стабільно йде вгору. На наступний рік іще більший курс гривні до долара закладений у державному бюджеті. Це теж впливає. Буває, що на зовнішніх ринках відбувається падіння ціни, але ми цього падіння не бачимо, навіть бачимо зростання на заправках – не хочеться втрачати заробіток власникам роздрібної мережі. З іншого боку, дійсно відбуваються інфляційні підвищення. У нас немає власного виробника якісного пального, тому з-за кордону завозиться і, звісно, відбувається підвищення цін. Поки що ми не бачимо тенденції до зниження», – каже Валерій Боровик.
