Оса з мільйонів років: новий вид улюбленого водія McLaren
У світі науки та історії автомобілів час від часу трапляються дивовижні події, що підкорюють серця як дослідників, так і автолюбителів. Саме так сталося і з останнім відкриттям Оксфордського науковця Корентіна Жуальта і його команди, яке подарувало новий вид оси світу палеонтології. Як звичайно, відкриття нового виду для наукової спільноти є захоплюючою подією, але те, що робить цю подію особливою, це те, що нова оса була названа на честь гонщика McLaren F1 Оскара Піастрі.
Історія відкриття
Ця ізюминка розпочалася, коли команда під керівництвом Жуальта досліджувала зразки з М’янмарської бурштинової родовища, яка датується 98 мільйонами років. Вони виявили, що нова оса належить до роду Lancepyrinae з назвою Gwesped. Одержавши можливість назвати новий вид, Жуальт не забув свою обіцянку, дану під час жартівливої дискусії з колегами в Оксфорді, та назвав осу Gwesped piastrii, на честь Оскара Піастрі.
Цікаво, що процес найменування видів підлягає суворим правилам зоологічної номенклатури. У цьому випадку до кінця прізвища Піастрі було додано закінчення ‘-i’, що додало формальності назві нового виду.
Яскраве забарвлення та велике враження
Фосилія нової оси, яка має розміри 10 х 8 х 2 мм і яскраво-оранжевий колір, нагадує відтінок папайї, відомий як ліврея команди McLaren. Це не залишило байдужими навіть F1-спільноту, яка активно відреагувала на появу публікації Жуальта.
Навіть сам Оскар Піастрі, зі стриманим гумором, долучився до обговорення, чим назавжди увіковічнив своє ім’я у науковій літературі.
Дедикація з почуттям міри
Корентін Жуальт зізнався, що хоча йому приємно знаходитися в центрі уваги, він вважає, що аналогічне вшанування повинно бути унікальним. Чи повторить він подібне у майбутньому? Жуальт не впевнений, але розглядає ідею увічнення інших легендарних особистостей, таких як Ален Прост.
Ця історія є прикладом того, як наука і спорт можуть переплітатися, даруючи нам не лише нові знання про минуле, але й дружню визнаність серед фанатів болідних гонок. Тож, хто знає, можливо, наступного разу у світі наукових відкриттів на нас чекає ще одне ім’я, яке ми впізнаємо не тільки на трасах F1, але й у архівах палеонтології.
