Такою є наша природа, що ми схильні швидше до недовіри здатність довіряти у нас розвинена значно менше, особливо якщо це стосується кровних грошових знаків. Крім того, дуже часто нас обманювали. Соціалізмом, профспілками, Ощадбанком СРСР та іншим-іншим. Тепер у нас є можливість вибирати, а ринок тільки підштовхує до прірви проблеми вибору. Щоосені автомобільні видання готують розгорнуті матеріали зі всілякими тестами зимових шин. І проводяться ці тести начебто правильно, із застосуванням сучасних методик, на спеціально підготовлених автодромах, таких як фінський Test World, що за полярним кругом. Результати тестів ми заперечувати не будемо, однак що нам пропонується у результаті? Взути і роззути тестовий автомобіль
Перше спірне питання: організатори тестів пропонують провести випробування зимових шин на одних і тих же автомобілях. Тобто, береться декілька, скажімо, Audi А4 чи BMW 5, і на них по черзі встановлюються комплекти різних шин. Результати отримані, однак наскільки вони відповідають тому, що матиме на практиці водій, наприклад, Skoda Octavia? Адже, окрім переднього чи заднього приводу, різні автомобілі мають різний двигун, а значить потужність і обертовий момент. Також, є ще і електроніка, яка на Audi працює інакше, ніж на Mitsubishi. Давайте спрощувати до споживацього рівня: шина Х, яка забезпечує гарний результат на гальмуванні на укотанному снігу на автомомбілі BMW 5 – чи спрацює вона так само на автомобілі Mitsubishi Gallant? Чи ж шина Y – як вона поведеться на машині з 200-сильним двигуном, що має характеристику обертового моменту 300 Н/м, а як – на машині з набагато меншою потужністю? А взагалі, кожен виробник міг би робити нехай не обширні, але базові тести гуми для свого модельного ряду. А у Україні все ще гірше: купуючи автомобіль взимку, у більшості випадків на ньому стоїть літня гума, причому не з кращих. Кого хвилює – той нехай і париться. Але у наявності явна уніфікація професійних тестів, і це не зовсім об’єктивно. Де гарантія того, що краща тестова шина у реальному житті лишиться кращою на вашому конкретному автомобілі і умовах кримської зими чи Карпат?
Кому що краще
Далі йде найбільш спірний момент, про який хочеться поговорити. Якщо переслідувати логіку, то тести зимових шин це чисто споживацька акція. Тести розраховані на споживача, а значить, у вершину кута ставиться споживач. Але що відбувається насправді? Наприклад, російські гіганти преси «За Рулем» і «Авторевю» (а якщо чесно, то левову частку всіх тестів проводять саме вони), не змовляючись, вибрали шину ContiVikingContact 5 кращою серед нешипованних. За вимірами, оцінками, гальмівному шляхові, зчепленням і керованістю. Все це за бажанням можна знайти у Інтернеті, укупі з цифрами і показниками. Споживач радий, і задоволений, біжить за «найкращою нешипованою шиною». Але! Самі ж експерти визнають, що ContiVikingContact 5 погано поводиться на мокрому асфальті і її гальмівний шлях виявився найдовшим у тесті. Враховуючи, що ця шина недешева, її купуватимуть у основному жителі міст – а там у більшості випадків навіть взимку під колесами мокрий асфальт. А ось найкращий результат на мокрому асфальті показали шини Michelin X-Ice, хоча у цілому вони посіли тільки п’яте місце у тесті нешипованних шин. Ось і виникає запитання: для кого ContiVikingContact 5 буде краще? Адже у нас немає «північних регіонів» з суворими зимами і суцільним снігом? До речі, навіть укатанному снігові кращий результат у Gislaved Soft Frost 3, а не у тих же «кращих нешипованих шин». І такі конкретні неспівпадінь у тестах повно, можете самі перевірити, відкривши будь-який тест зимової гуми! У чому ж справа?
Відповідь проста: лідер визначається за сумі балів за різні вправи, у тому числі і за комфорт, економічність, швидкісні характеристики і зчеплення. Загалом, всього півтора десятки параметрів. Типу «шина повинна уміти все». Але наскільки це відповідає тому, що чекає від продукту споживач, який пересувається тільки по місту, користується гаражем і йому ні до чого здатність гуми «вгризатися у лід»?
Зроблено у «Чортіде»
Мій товариш купив собі французьку шину польського виробництва. Правда, літню гуму. Намучавшись з постійними проколами, він вирішив поміняти її на фірмову, вже німецьку. Зроблену у Словаччині ☺ Загалом, питання виробника стоїть насправді не менше гостро. Природно, шини для випробування виробники готують спеціально. Адже «проколотися» на тесті неприпустимо для бренду, що поважає себе. А те, що одна і та ж шина, але зроблена у Фінляндії і у Китаї, буде різної якості – практично гарантовано. Добре тим, хто їздить на всесезонній «Росаве», тут є гарантія того, що це саме «Росава», без підробок. Іншим доведеться покладатися на випадок і уважно читати написи на шинах. Наприклад, експерти стверджують, що голландську шину Vredestein Icetrac, при всіх її заслугах, потрібно шукати саме голландського виробництва, оскільки російське виробництво дещо погіршило її характеристики на снігу.
До речі, свіжість зимових шин теж предмет обговорення. Нова гума поводиться не зовсім так, як та що пролежала на складі 2-3 роки, нехай вона тричі фірмова. Отож звертайте увагу – всі нормальні покришки мають дату виробництва, шукайте на боковинах.
Зрештою, кому вірити?
Від редактора. Автор абсолютно не претендує на почесне звання «експерт з зимової резини». Його більше цікавить прості і видимі поглядом нестиковки у результатах тестів. Наприклад, російські журналісти і технологи розділяють шини на групи за ціновою ознакою. Бюджетні, середні, преміум-клас. Але давайте будемо простіше: серед всього натовпу автолюбителів є такі, для яких польська Debica по 300 гривень це межа мрій, а для когось елітний Pirelli Zero Nero по 400 баксів за штучку це бюджетний варіант. А можливо, логічніше було б розділяти шини не за ціною, а за вживанням? Наприклад, для автомобілів з двигунами до 150 кінських сил. Чи для дизельних машин з великим крутним моментом. І додати до цього специфіку експлуатації. Наприклад, шини для міського використання, шини для м’якої зими, шини для гірських доріг? Адже сезон активних роз’їздів і авто-подорожей у зимовий час затихає, а на практиці давним-давно перевірено: універсальної гуми не існує! Тобто у будь-якому випадку чимось доведеться жертвувати. Ось наприклад автомобільний клуб Німеччини ADAC як один з елементів тестів використовує хитрий прійомчик: машина, взута у тестові зимові шини, буксирує причеп, що поступово навантажується вагою. Таким чином виходить картина межі зчіпних властивостей шини, а заразом можливості покришок при нчирі обертів.
А, якщо повертатися до питання «Кому вірити і як вибрати собі зимову гуму?», пропонується довіритися свім можливостям і інстинктам. Адже ясно, що китайський Wanli гірший за Nokian. Тому все одно обирати вам.
Микола Гузенко, «Друга Смуга» ☞ Підписуйтесь на автомобільні новини АвтоМотоКлуб в Google News
