В урядових колах сьогодні досить жваво обговорюється питання про повернення техогляду транспортних засобів. Деякі посадові особи при обґрунтуванні необхіжності такого кроку, намагаються послатися на Угоду Україна-ЄС.
У Додатку XXXII до 7-ї чолі Угоди “Транспорт” дійсно сказано, що Україна зобов’язується наблизити своє законодавство до законодавства ЄС, зокрема Директиви №2009/40/ЄС від 6 травня 2009 року про перевірку здатності до експлуатації автомобілів та причепів.
У цьому ж Додатку, до речі, є ще одне зобов’язання України – привести у відповідність з європейськими нормами процес підготовки водіїв та їх допуску до керування транспортними засобами (Директива №91/439/ЄС про водійському посвідченні). Про цю Директиві в нашому уряді наполегливо мовчать, оскільки її виконання виключить в Україні ще одну корупційну складову – прийом іспитів при отриманні громадянами права керування транспортними засобами і видача (продаж) водійських посвідчень.
ДАІ відходить в історію.., Хто ж буде “приймати” і “продавати”. Відповідь очевидна – створюються на базі МРЕВ сервісні центри МВС. А адже в Європі прийомом іспитів займається незалежний інститут екзаменаторів, не має будь-якого відношення не тільки до правоохоронних органів, але і державної влади. Тому і немає корупції, і ніхто не займається продажем водійських посвідчень.
В Угоді міститися й інші Директиви, спрямовані на підвищення безпеки наших доріг, проте в нашому уряді помічають лише ті, на яких можна відновити або побудувати корупційні схеми.
Повернемося все ж до техогляду.
Згадувана нашими чиновниками Директива про техогляд містить наступні норми.
Головна з них – перевірка технічного стану транспортного засобу протягом його життєвого циклу повинні бути відносно простими, швидкими і недорогими!!!
Директива пропонує періодичність перевірок транспортних засобів:
Транспортні засоби для перевезення пасажирів, що мають понад 8 пасажирських місць, вантажні автомобілі, причепи та напівпричепи з максимально допустимою масою понад 3,5 тонн, таксі і швидка допомога – через 1 рік після початку експлуатації і далі щорічно.
Вантажні автомобілі з максимально допустимою масою не більше 3,5 тонн, а також транспортні засоби для перевезення не більш як 8 пасажирів – через 4 роки після початку експлуатації і далі кожні два роки.
Ось і всі вимоги Директиви. Причому, в ній чітко зазначено – що вимоги не є винятковими, і кожна країна на свій розсуд може їх корегувати.
Наскільки ж важливі вимоги даної Директиви для забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні? В яку сторону її може відкоригувати наш уряд?
Почнемо з очевидного – технічний стан транспортних засобів не є досить поширеною причиною ДТП в нашій країні. За офіційними даними Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) МВС України за перше півріччя 2015 року в країні сталося 76 тис. 339 дорожньо-транспортних пригод. З них, через управління несправним транспортним засобом – 69 (шістдесят дев’ять), тобто менше 0,08 %. Найбільша кількість таких аварій в Донецькій області (21), на другому місці Луганська – 9 ДТП, на третьому Харків – 5, в інших регіонах по одній аварії або взагалі нуль. Серед “нульовиків” – практично всі західні області та Київська.
Як бачимо, незважаючи на відсутність обов’язкового проходження техогляду (техконтролю) для найбільш розповсюдженої категорії транспортних засобів, що використовуються в особистих цілях, техстан автомобілів не є проблемою наших доріг.
Пояснення цьому феномену досить просте. Ніде, ні в одній європейській країні ви знайдете такої кількості магазинів “Автозапчастини”, як у країнах колишнього СРСР. Відсутність розвиненого сервісу привчило нас до того, що всі ми ремонтуємо своїми руками – унітази і крани, розетки і вимикачі, і, звичайно ж, свої автомобілі.
Зажравшийся європеєць самостійно навіть пробите колесо на своєму автомобілі не поміняє – буде викликати сервісну службу. А ми, не що колесо, ми втулки міняємо, клапана, кільця, гальмівні диски і…всього не перерахуєш.
Саме тому, ми давно вже звикли до того, що діагноз своєму автомобілю можемо поставити без всяких там комп’ютерів та діагностичних центрів. На жаль, нас цьому вчили 70 років (сервісу не було), і продовжують вчити далі (бо як сервіс є, а от гроші для нього – не завжди).
У нас є інші проблеми – розбиті дороги, застаріла дорожня інфраструктура і горе-водії, які знають Правила дорожнього руху тільки їх назву. Але ці проблеми нікуди не подінуться, навіть за допомогою найбільш просунутих Європейських Директив, поки окремі чиновники будуть на цьому заробляти колосальні суми. ☞ Підписуйтесь на автомобільні новини АвтоМотоКлуб в Google News
