Цього місяця у більшості соціальних мереж стрімко поширювався заклик до українських автомобілістів влаштувати своєрідний страйк проти підвищення цін на паливо. Опівдні 24 грудня пропонувалося зупиниться в тому місці, де їхав, і простояти там годину. Причина невдоволення очевидна: з початку року нафта на світових ринках подешевшала більш ніж на 40%, а бензин зростає в ціні.
Чиновники звинувачують трейдерів в завищенні прайсу на бензин. Але при цьому не можуть навести порядок з прозорістю ціноутворення українського палива, виробленого з видобутої державою нафти.
У минулому році уряд Яценюка неодноразово просив Антимонопольний Комітет розібратися із завищенням нафтотрейдерами цін на бензин. У відповідь АМКУ стандартно звинувачував мережі АЗС в монопольному положенні, рекомендував знизити ціни і відкривав справи.
За розрахунками відомства, справедлива ціна на бензин повинна бути на 2 грн. нижче, ніж реальна на заправках.
В АМКУ проігнорували прохання видання Фокус надати методику розрахунку “справедливої” ціни на паливо. Втім, за словами директора “Консалтингової групи А-95” Сергія Куюна, особливих секретів тут немає: 60% ціни бензину – це вхідна ціна на кордоні, 30% – акциз і податки, 10% – логістика, поточні витрати й прибуток АЗС.
“Беруться світові котирування нафтопродуктів, прораховується логістика, нараховуються акцизи і податки, що додається норма прибутку. Це і буде “справедлива” ціна”, – пояснює експерт.
На думку трейдерів, вся справа в курсі, за яким перераховувати в національну валюту ціни імпортного палива та акциз, який в Україні нараховується в євро).
Якщо рахувати за курсом Нацбанку – виходить одна ціна, по міжбанку – інша, а якщо порахувати за курсом, за яким продавці палива реально купували долар – вийде те, що в реальності бачимо на заправках.
“Коли в країні бардак з валютою, ми змушені викручуватися. У жовтні змогли придбати лише 20% від потреби – була реальна загроза дефіциту. Зараз попит на валюту задоволений на 50-60%”, – стверджує президент асоціації “Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України” Леонід Косянчук.
Без валюти трейдери не залишилися, але щоб купити її, імпортерам доводиться вдаватися до схем, що підвищить вартість долар на пару гривень.
На думку нафтотрейдерів, у твердій валюті паливо дешевшає разом з ціною на нафту, і їх провини в “гривневому” подорожчання немає. За 2014 р ціни на бензин в Україні опустилися з 1 євро/л, до $1/л.
Хоча, запевняють вони, здешевлення бензину не може йти паралельно з падінням цін на нафту. Неминучі злети і осідання ціни на паливо.
“Котирування нафти і нафтопродуктів завжди включають спекулятивний елемент. Там більше фінансових, ніж торговельних операцій. Тому вони корелюють, але не синхронні”, – розповідає Косянчук.
Та й некоректно порівнювати ціну на ф’ючерсні поставки нафти, яка буде здобута через кілька місяців, і реальні угоди по бензину.
Справедливості заради, варто визнати, що частка правоти в претензіях АМКУ є. Українські АЗС і так завжди працювали з однією з найвищих норм рентабельностей у світі.
За оцінками Куюна, маржа АЗС до перипетій з доларом була 50-80 коп./л. в залежності від класу станції, до 5% від ціни бензину. Зараз до звичайного маржі на АЗС стали “накидувати” 30-40 коп. для компенсації валютних ризиків.
Для порівняння, за даними Асоціації роздрібної торгівлі паливом США, американські заправки працюють з рентабельністю близько 1%.
Втім, це робиться не від хорошого життя, говорить Косянчук. “Торік якщо трейдерам вдавалося отримати якісь місяці прибуток 1,5 – 2%, то це вважалося удачею. Коли тільки почав стрибати долар – багато мережі не заклали в ціну палива ризики. З-за цього опинилися у збитку. Надалі заклали ризики, постаралися оптимізувати логістику, але ситуація дуже напружена”, – нарікає він.
На відміну від досить прозорого ринку імпортного палива, ціноутворення українського бензину – terra incognita. Всі ланки технологічного ланцюга: видобуток нафти, перевалку, переробку і реалізацію бензину на АЗС контролює один вертикально – інтегрований холдинг, близький до групи “Приват”.
І добуваюча “Укрнафта”, і транспортуюча “Укртранснафта”, і переробна “Укртатнафта” знаходяться під контролем Ігоря Коломойського, притому, що у всіх цих підприємствах є значна частка держави, а “Укртранснафта” взагалі на 100% належить державі.
У “Нафтогазі України” не зуміли відповісти на питання Фокуса про собівартість нафти, видобутої “Укрнафтою”.
“Укрнафта” не ділиться реальними цифрами. Дізнатися, хто скільки видобуває нафти – неможливо. Усереднена “температура по палаті” – $25 за барель”, – нарікає заступник директора НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.
Експерти ставляться скептично до собівартості нафтопродуктів, що декларується “Укртатнафтою”. “Вони показують собівартість у кілька разів вищу, ніж працюючі до 2012 р НПЗ – Лисичанський, Одеський і т. д. Яка реальна – сказати неможливо”, – впевнений Рябцев.
Тобто, підрахувати прибутковість виробництва українського бензину у вертикально-інтегрованої структури – непроста справа. В одному можна бути впевненим: “Поки українці не пересядуть на електромобілі – це вигідно”, – підсумовує колишній співробітник “Нафтогазу” Віталій Малаховський. ☞ Підписуйтесь на автомобільні новини АвтоМотоКлуб в Google News
