У 2009 році з метою зменшити залежність від поставок нафти та газу і одночасно знизити викиди вуглекислого газу в атмосферу ЄС прийняв постанову до 2020 року збільшити до 10 відсотків частку біопалива в асортименті видів пального для транспорту.
Проте після лише трьох років про необхідність зміни ставлення до біопалива оголосили одразу два комісара Євросоюзу: німець Гюнтер Еттінгер, який курує енергетику, і датчанка Коні Хедегор, у віданні якої знаходяться питання захисту клімату.
На думку єврокомісарів, під виробництво біопалива виявилося зайнято занадто багато сільськогосподарських площ, а зерно та олію, вирощене на них, йде не на стіл, а в паливні баки автомобілів, що веде до дефіциту рослинних продуктів харчування і зростання цін на продовольство. Як заявила Хедегор, Європа повинна задати собі риторичне питання: «Чи хочемо ми використовувати для виробництва палива продукти харчування, яких і без того не вистачає, або краще дбайливо їх витрачати, а для біопалива знайти інші ресурси?». Еттінгер заявив більш конкретно: «Ми зробили висновки і вирішили заморозити використання пшениці, ріпаку, кукурудзи та інших культур для виробництва біопалива на нинішньому рівні 5 відсотків».
Однак у комісарів ЄС тут же знайшлися супротивники. Проблема полягає в тому, що Євросоюз гарантував виробникам біопалива високі субсидії. Багато фермерів вирішили, що вигідніше переробляти зерно та олійні культури прямо на місці, і встигли вкласти чималі гроші в установки по виробництву технічного спирту та олії. Але тепер ЄС сурмить відбій, і це викликало невдоволення. Федеральний союз біоенергетики Німеччини розцінив намір Брюсселя як «фундаментальний підрив довіри», а на думку президента Німецького селянського союзу Йоахима Руквіда, ЄС спасував перед натиском однобокої дискусії про суперництво тарілки і паливного бака. ☞ Підписуйтесь на автомобільні новини АвтоМотоКлуб в Google News
