Наша влада вибрала цікаву тактику ведення боротьби з кризою. Підняти долар до 10 (11, 12…15?) гривень, аби згодом опустити його 8-ми, і всі будуть щасливі. Мовляв, фух, хоч не 10. Така сама ситуація і з митом. Розпустити чутки про 37%, щоб зі встановленням фактичної 22-процентної ставки, всі зітхнули з полегшенням…
Аби не завантажувати ваші і без цього задурені голови, постараємося спростити те що відбувається авторинку і не тільки. Гадаю, кожен із нас був би не проти купувати вітчизняні продукти, відмовившись від імпортних. У разі кризи це перше, що дозволяє чи хоч якось утримувати гривню. АЛЕ! Як би політики не кричали про необхідність законопроектів, про обмеження імпорту, це, як відомо робиться не на благо батьківщини. Ну, по-перше, давайте розглянемо український бізнес.
Якщо підвищити мита, скажімо, на імпортну ковбасу, то ясна річ вона подорожчає, що зменшить попит на неї. За переконаннями тієї самої влади, народ почне витрачати свої грошей на більш доступну українську продукцію, що дозволить сконцентрувати кошти на Україні. Припустимо… Але пам’ятайте ви хоча б один випадок, коли на українські товари не підвищувалися ціни пропорційно подорожчання імпортних? За моєї пам’яті лише “ніжки Буша”, якими нас дбайливо годували наші ж народних обранців, щоб набити свої кишені. Тоді вартість українських курячих ніжок було більшою американських. Що відбувається нині?
Під чиїм контролем перебувають кондитерські фабрики, м’ясокомбінати, заводи зі складанні автомобілів? Правильно, знов-таки «дійовими особами» є саме депутати та інші представники владних структур. Гривню девальвують, продукти харчування, автомобілі продаються дедалі гіршим, але життя на повну катушку стало навіть не звичкою, а скоріш набутим вірусом імунодефіциту. Без лікарських папірців такі просто починають гинути… Нам їх щиро шкода, а от їм нас чомусь ні. Оскільки сценарій наших дій прописаний заздалегідь і треба сказати, дуже розумними людьми, помисли яких направити би в потрібному руслі то ціни їм би небуло. Але ж ні, законодавці придумують дуже заплутані схеми, як утриматися наплаву.
Найпростіший спосіб – обмежити імпорт шляхом значного підвищення митних ставок. Як зазначалося раніше, у цьому разі лохотрон починає обертатися на користь його власника. Імпортні продукти дорожчають, попит на них падає, й народові нічого іншого, як купувати доступніші продукти власного виробництва. Я сказав «доступніші»? Ой, даруйте… помилка. Більше доступними вони лише здаватися, оскільки ціни виростуть зі збільшенням попиту, що дозволить відновити рівновагу. Рівновага витрат і доходів промислових баронів.
Вчора Верховна Рада України зробила шляхетний жест, продемонструвавши свій гострий розум і турботливість. Депутати з аргументацією Президента, що наклав “вето”, узаконили ставки імпортні мита лише на рівні 10%, як і вимагали угоди з СОТ. Здається, залишається тільки крикнути «Ура!»… Якби одне «але» – маленька цидулка.
Формально Законопроект №2351-1 «Про внесення змін до Митного тарифу України» не має впливу авторинок, позаяк в Україні і так діяли ставки 10%, відповідно до листів Держмитслужби.
Ще у вівторок ВААІД зібрала екстрену прес-конференцію, де повідомила громадськості про що насувається катастрофи автомобільного ринку. Крім кризових явищ економіки, які вже й так скоротили ринок на 40%, остаточно “добити” ринок могло майбутнє підвищення. І це та сама цидулка – цей твір пана Терьохіна під №3379, де передбачена надбавка до мита у вигляді 12%.
За словами Генерального директора ВААІД Олега Назаренко, ухвалений Верховною Радою України у першому читанні законопроект №3379 від 11.12.08 передбачає впровадження додаткової надбавки 12% до ставки ввізного мита на імпортовані автомобілі, що з поверненням 25-відсоткової мита могло дати сумарні 37%. З урахуванням неймовірного спаду продажів в Україні, і у світі, загалом, це означала б фактично катастрофу. Благо, влада залишила 10%, але суть лохотрону у тому, що слід додати ще ті ж самі 12%. Всього виходить 22 відсотка, що не набагато менше 25-ти відсотків. Класика… Люди раді, бізнес – цілий.
Як ішлося у поясненнях, закон спрямовано на імплементацію у межах національного законодавства міжнародних домовленостей України щодо приведення ставок ввізного мита продукції і товарів у відповідність із рівнем, затвердженим певним графіком тарифних зобов’язань України з товарам на 2008 рік, що є невід’ємною частиною Протоколу за вступ України у СОТ.
Загалом, суть всієї байки така – з нового року подорожчають імпортні машини, імпортні продуктів харчування (частково) і взагалі усе то, чому є аналог в Україні. Щоправда, чи означає це, що Daewoo Lanos 1.6 за 72 422 грн можна поставити в один ряд зі Suzuki Swift, Hyundai Accent та іншими іномарками? Що вже там казати про привида з моторчиком під назвою «Славута»… Хоча, ви знаєте, поділяємо таке рішення! Знаєте, чому? Усе дуже просто, як у свіжому анекдоті про кризу:
Ющенка телефонує Путіну:
– Ви пам’ятаю хотіли Україну купити , не передумали ?
– Ні
– А з людьми хочете чи ні ?
– Без
– Мда , тоді доведеться ще рік почекати
З огляду на “найвищий” рівень безпеки “Славут”, куди нас хочуть пересадити, такий сценарій розвитку подій видається дуже правдоподібним. щоправда, якби наш уряд погодилося розділити нашу долю – напевно, тоді згуртованість народу просто б зашкалила. Упевнений, всі і кожен скинулися би на купівлю такого автомобіля кожному депутату!
Олексій Черняк-Самойленко, Друга Смуга ☞ Підписуйтесь на автомобільні новини АвтоМотоКлуб в Google News
