Генеральний директор Світової організації торгівлі (СОТ) 20 червня сформував панель арбітрів для розгляду претензій Японії до України у зв’язку введеними в 2013 році спеціальними захисними заходами щодо імпорту легкових автомобілів.
Як зазначено в повідомленні організації, згідно з процедурою її голова прийняв це рішення у відповідь на поданий 10 червня запит Японії, так як сформувати узгоджену панель арбітрів в рамках прийнятого 26 березня рішення Органу з вирішення спорів (DSB) про її скликання не вдалося.
Згідно з документом, головою панелі арбітрів став Вільям Деві (William Davey), а ще двома членами – Феліпе Хіз (Felipe Hees) і Чжан Фа Ло (Chang Fa Lo).
СОТ також уточнює, що Австралія, ЄС, Індія, Корея, Росія, Туреччина і США зарезервували за собою права брати участь в панельному розгляді як треті особи.
За наявною інформацією, це перший панельний розгляд для України після вступу її до СОТ в 2008 році.
Як повідомлялося, Японія наприкінці жовтня 2013 року ініціювала консультації з Україною з приводу введених навесні того ж року обмежень імпорту легкових автомобілів. На думку Токіо, ці заходи були введені врозріз з положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди СОТ про захисні заходи. Японська влада вважає, що у Києва були відсутні достатні підстави для введення таких обмежень (збільшення імпорту, серйозний збиток для вітчизняної промисловості, причинно-наслідкові зв’язки). Крім того, на думку Токіо, були порушені процедурні вимоги при введення захисних заходів.
Правила СОТ відводять учасникам спору 60 днів на вирішення спірного питання у режимі консультацій. У разі їх невдачі ініціаторам надається право вимагати від DSB у 45-денний термін формування панелі арбітрів або третейської групи (три-п’ять осіб), якій дається півроку на складання звіту сторонам і ще три тижні – учасників СОТ. У разі відсутності апеляції DSB приймає рішення в 60-денний термін, в такому випадку вся процедура займає близько року, а апеляція збільшує його ще приблизно на три місяці.
В Україні з 14 квітня 2013 року були введені спеціальні мита на імпорт нових легкових автомобілів об’ємом бензинового двигуна 1000-1500 куб. см в розмірі 6,46% і 1500-2200 куб. см – 12,95% незалежно від країни походження та експорту.
Туреччина в минулому році у відповідь ввела додаткову мито у 23% на імпорт українських очищених і неочищених волоських горіхів в рамках статті 8.2 Угоди про захисні заходи СОТ, яка дозволяє вводити компенсаційні мита за порушення вимог цієї організації про проведення консультацій із зацікавленими країнами перед введенням захисних заходів. Згідно з даними Bloomberg BNA, це був перший випадок застосування цієї статті в історії СОТ. Туреччина уточнювала, що імпорт українських горіхів в 2012 році склав $26,7 млн, що виводить на сумарні мита $6,1 млн – це повністю відповідає сумі мит на імпорт турецьких автомобілів, який у минулому році дорівнював $55 млн.
Через рік Україна знизила розмір мит на третину, а з 14 квітня 2015 року вони будуть знижені втричі порівняно з початковим рівнем. За словами представників Мінекономрозвитку, Київ розраховує, що таке рішення задовольнить країни-імпортери. ☞ Підписуйтесь на автомобільні новини АвтоМотоКлуб в Google News
